Written statement by Kyrylo Shatan'ko (interviewed above as SW65), from Romny district, Sumy region, who lost his mother and four brothers in May of 1933. Their bodies were carted away to a ravine where the cart was tipped over and the bridge leader had then covered with only 15cm of dirt… Narrator was able to find this place only in 1941, when he and his surviving brother reburied them.
П'ЯТДЕСЯІЬ РОКІВ Блаженна пам'ять моїй родині, яка замордована голодовою смертю
комуністичним "урядом” на Україні; їх прізвище Штанько. Мати, Оксеня, та мої
брати Іван, Микола, Володимир, і Андрій. Знищені голодовою смертю в році 1933, в
травні місяці, в хуторі Ковалівщина, в одній стодолі-клуні скінчилося їхнє
життя. Ті п'ять трупів вивезено возом до рову, що обкопаний був цвинтар в тому
хуторі. “Бригадири" перекинули того воза й п'ять трупів моєї родини покотилися
на дно того рову. Пригорнуті вони були землею лише 15 сантиметрів. Можливість
стала мені з братом відпитати та відшукати їхнє місце, лише в 1941-му році в
жовтні третього-четвертого дня.
Від.укати нам помогла пані Упяна
Коваль та інші хуторяни. Удвох, я з братом Василем, відкопали ту "яму”, зібрали
всі ті остатки в один гріб, та поховали їх на тому ж цвинтарі, хутір
Ковалівщина, Роменського району, Ррменська округа, Україна. Над їхньою могилою,
як свідка невимовне глибокого горя і символ тяжкого терпіння, замученої нашої
родини, поставили хрест.
Пит.ю вас, вороги того народу, за що, за яку
провину ви знищили молодих діток, братів моїх, та беззахистну маму? Защо вони
терпіли голодуючі муки, дивлячись в небесний простір, простягали руки, щоб хтось
дав їм кусочок хліба? Защо ж ви кати так тяжко зкарали їх? Помста ворогові,
слава Україні! Кирило Штанько